Інструмент для відстеження цільових уражень у часі та автоматичної класифікації відповіді на лікування за критеріями RECIST 1.1.
RECIST (Response Evaluation Criteria in Solid Tumors) 1.1 — міжнародно визнаний набір правил для вимірювання солідних пухлин на зображеннях та визначення відповіді пацієнта на лікування, стабільного захворювання або прогресування.
Відбирається обмежена кількість чітко вимірюваних «цільових» вогнищ (до 5 загалом, максимум 2 на орган). Для кожного вимірюється найбільший діаметр, а ці діаметри сумуються в одне значення — сума найбільших діаметрів (SLD). Це значення відстежується у часі: на початковому рівні, у надирі та при поточному дослідженні.
Вогнища, які не можна відтворено виміряти, дифузні інфільтративні зміни або малі лімфовузли зазвичай класифікуються як нецільове або невимірюване захворювання. Їх якісна динаміка (покращення, стабільність, чітке погіршення) враховується при визначенні остаточної категорії відповіді разом зі зміною SLD.
RECIST 1.1 визначає чіткі порогові значення відповіді: зменшення SLD на ≥ 30% порівняно з початковим рівнем вважається частковою відповіддю, збільшення на ≥ 20% порівняно з найменшим зафіксованим SLD (надир) або поява нових вогнищ — прогресуванням захворювання. Значення між цими порогами класифікуються як стабільне захворювання за відсутності нових або однозначно прогресуючих нецільових вогнищ.
Мета RECIST — надати прості, відтворювані та міжнародно зіставні правила, щоб радіологи, онкологи та дослідники говорили однією мовою при звітуванні про відповідь на лікування за даними візуалізації в клінічній практиці та клінічних випробуваннях.